"розлучи́тися": conjugation of the Ukrainian verb

розлучи́тися (д., док.)

розлучи́тися (дієслово, доконаний вид)

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА
розлучи́тися, розлучи́тись
	Однина	Множина
ДІЙСНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1-а особа	--------	--------
2-а особа	--------	--------
3-я особа	--------	--------
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	розлучи́вся, розлучи́всь	розлучи́лися, розлучи́лись
жін. р.	розлучи́лася, розлучи́лась
сер. р.	розлучи́лося, розлучи́лось
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	розлучи́вся, розлучи́всь був	розлучи́лися, розлучи́лись були́
жін. р.	розлучи́лася, розлучи́лась була́
сер. р.	розлучи́лося, розлучи́лось було́
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1-а особа	розлучу́ся, розлучу́сь	розлу́чимося, розлу́чимось, розлу́чимся
2-а особа	розлу́чишся	розлу́читеся, розлу́читесь
3-я особа	розлу́читься	розлу́чаться
УМОВНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ / МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	розлучи́вся, розлучи́всь би	розлучи́лися, розлучи́лись б
жін. р.	розлучи́лася, розлучи́лась б
сер. р.	розлучи́лося, розлучи́лось б
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	був би розлучи́вся, розлучи́всь	були́ б розлучи́лися, розлучи́лись
жін. р.	була́ б розлучи́лася, розлучи́лась
сер. р.	було́ б розлучи́лося, розлучи́лось
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
(ти)	розлучи́ся, розлучи́сь
(ми)	розлучі́мося, розлучі́мось, розлучі́мся
(ви)	розлучі́ться
ДІЄПРИСЛІВНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
--------
МИНУЛИЙ ЧАС
розлучи́вшись
АКТИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
--------
МИНУЛИЙ ЧАС
--------
ПАСИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
--------
БЕЗОСОБОВА ФОРМА
--------

Conjugation and declension of words

розлучи́тися (дієслово, доконаний вид)