Ukrainian
French
Italian
Conjugation and declension of words
полково́дець (ім., ч.)
полково́дець (ч.) (іменник)
| Відмінки | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | полково́дець | полково́дці |
| Родовий | полково́дця | полково́дців |
| Давальний | полково́дцеві, полково́дцю | полково́дцям |
| Знахідний | полково́дця | полково́дців |
| Орудний | полково́дцем | полково́дцями |
| Місцевий | на/у полково́дцеві, полково́дці, полково́дцю | на/у полково́дцях |
| Кличний | полково́дцю | полково́дці |
