"лучи́ти": conjugation of the Ukrainian verb

лучи́ти (д., недок.)

лучи́ти (дієслово, недоконаний вид)

[діал.]

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА
лучи́ти
	Однина	Множина
ДІЙСНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1-а особа	лучу́	лу́чимо, лу́чим
2-а особа	лу́чиш	лу́чите
3-я особа	лу́чить	лу́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	лучи́в	лучи́ли
жін. р.	лучи́ла
сер. р.	лучи́ло
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	лучи́в був	лучи́ли були́
жін. р.	лучи́ла була́
сер. р.	лучи́ло було́
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1-а особа	лучи́тиму / бу́ду лучи́ти	лучи́тимемо, лучи́тимем / бу́демо лучи́ти
2-а особа	лучи́тимеш / бу́деш лучи́ти	лучи́тимете / бу́дете лучи́ти
3-я особа	лучи́тиме / бу́де лучи́ти	лучи́тимуть / бу́дуть лучи́ти
УМОВНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ / МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	лучи́в би	лучи́ли б
жін. р.	лучи́ла б
сер. р.	лучи́ло б
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	був би лучи́в	були́ б лучи́ли
жін. р.	була́ б лучи́ла
сер. р.	було́ б лучи́ло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
(ти)	лучи́
(ми)	лучі́мо, лучі́м
(ви)	лучі́ть
ДІЄПРИСЛІВНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
лу́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
лучи́вши
АКТИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
--------
МИНУЛИЙ ЧАС
--------
ПАСИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
--------
БЕЗОСОБОВА ФОРМА
--------

Conjugation and declension of words

лучи́ти (дієслово, недоконаний вид)