"зви́чити": conjugation of the Ukrainian verb – Kyiv Dictionary

зви́чити (д., док.)

зви́чити (дієслово, доконаний вид)

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА
зви́чити
	Однина	Множина
ДІЙСНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1-а особа	--------	--------
2-а особа	--------	--------
3-я особа	--------	--------
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	зви́чив	зви́чили
жін. р.	зви́чила
сер. р.	зви́чило
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	зви́чив був	зви́чили були́
жін. р.	зви́чила була́
сер. р.	зви́чило було́
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1-а особа	зви́чу	зви́чимо, зви́чим
2-а особа	зви́чиш	зви́чите
3-я особа	зви́чить	зви́чать
УМОВНИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНІЙ / МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	зви́чив би	зви́чили б
жін. р.	зви́чила б
сер. р.	зви́чило б
ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	був би зви́чив	були́ б зви́чили
жін. р.	була́ б зви́чила
сер. р.	було́ б зви́чило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
(ти)	звич
(ми)	зви́чмо
(ви)	зви́чте
ДІЄПРИСЛІВНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
--------
МИНУЛИЙ ЧАС
зви́чивши
АКТИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
--------
МИНУЛИЙ ЧАС
--------
ПАСИВНИЙ ДІЄПРИКМЕТНИК
--------
БЕЗОСОБОВА ФОРМА
--------