бідна людина повинна доглядати за своїми речами і лагодити їх
|
|
l’ago e la pezzetta mantiene la poveretta
([арх.], [тоск.])
|
вір своїм очам, а не чужим речам
|
|
quel che l’occhio non vede, il cuor non crede
([арх.], [тоск.])
|
всяк молодець на свій взірець
|
|
paese che vai, usanza che trovi
|
добре бережи свою дочку, виноградник і сад
|
|
figlie, vigne e giardini, guardale dai vicini
([арх.], [тоск.])
|
дозволити всьому іти своєю чергою (своїм звичаєм)
|
|
lasciar correre l’acqua alla sua china
|
дозволити всьому іти своєю чергою (своїм звичаєм)
|
|
lasciare andare l’acqua alla china (al chino, all’ingiù ov’ella va)
([заст.])
|
дозволити всьому іти своєю чергою (своїм звичаєм)
|
|
lasciare che l’acqua vada alla sua china
|
дурень у своїй хаті знає більше, ніж мудрий у чужій
|
|
più ne sa un pazzo a casa sua, che un savio a casa d’altri
|
живи як спромога (по спроможності своїй)
|
|
dal campo deve uscir la fossa
([арх.], [тоск.])
|
життя йде (діла (справи) йдуть) своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм)
|
|
l’acqua corre alla borrana
([заст.])
|
життя йде (діла (справи) йдуть) своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм)
|
|
ogni acqua va alla china
|
кожен знає свої вади
|
|
ognun sa sè
([арх.], [тоск.])
|
кожен Івась має свій лас
|
|
ognuno la vuole a suo modo, chi la vuol cruda e chi la vuol cotta
|
кожен своє май і про себе дбай
|
|
in tempo di poponi non prestare il coltello
([арх.], [тоск.])
|
кожному мила своя сторона
|
|
casa mia, casa mia, per piccina che tu sia, tu mi sembri una badia
|
кожному своє
|
|
lo spillo volendo fare a cucir con l’ago, s’avvide ch’egli aveva il capo grosso
([арх.], [тоск.])
|
мудра людина знає, коли не треба показувати свого розуму
|
|
non è sempre savio chi non sa essere qualche volta pazzo
([арх.], [тоск.])
|
на все свій час
|
|
col tempo e con la paglia maturano le nespole
|
на все свій час (своя пора)
|
|
il tempo vien per tutti
([арх.], [тоск.])
|
не слід занадто демонструвати свої почуття
|
|
chi porta il mazzo, sa di pazzo
([арх.], [тоск.])
|
нічого, ми підождем, а все-таки своє візьмем
|
|
chi luogo e tempo aspetta, vede alfin la sua vendetta
([арх.], [тоск.])
|
повертайся думками до своїх знань, щоб впевнитися в них ‒ так вони стануть ще міцнішими
|
|
rivedi quello che sai
([арх.], [тоск.])
|
погода, вітер, пан, жінка і талан змінюють свою поведінку, як місяць змінюється на небі
|
|
tempo, vento, signor, donna, fortuna voltano e tornan come fa la luna
([арх.], [тоск.])
|
правити своє, як священик Арлотто, який умів читати тільки зі своєї книги
|
|
essere come il piovano Arlotto il quale non sapeva leggere altro che nel suo libro
([арх.], [тоск.])
|
свій куток кожному милий
|
|
casa mia, casa mia, per piccina che tu sia, tu mi sembri una badia
|
свій розум май і людей питай
|
|
quando non sai, frequenta in domandare
([арх.], [тоск.])
|
свої справи кожен знає найкраще
|
|
sa meglio il pazzo i fatti suoi, che il savio quelli degli altri
([арх.], [тоск.])
|
своя стріха ‒ своя втіха
|
|
casa mia, casa mia, per piccina che tu sia, tu mi sembri una badia
|
своя стріха ‒ своя втіха
|
|
casa mia, mamma mia
|
своя хата найліпша
|
|
casa mia, mamma mia
|
скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла йдуть своїм чередом
|
|
ogni acqua va alla china
|
того цікавлять чужі справи, хто не має своїх
|
|
chi cerca di sapere quel che bolle nella pentola d’altri, ha leccate le sue
([арх.], [тоск.])
|
той, хто не виконує наказів, сам відповідає за свою вину
|
|
chi esce di commissione, paga del suo
([арх.], [тоск.])
|
у своїй хаті й кочерги помагають
|
|
casa mia, mamma mia
|
усе вертається до своїх витоків
|
|
in cent’anni e cento mesi torna l’acqua a’ suoi paesi
([заст.])
|
усе має свій час
|
|
il tempo vien per tutti
([арх.], [тоск.])
|
усьому свій час
|
|
col tempo e con la paglia maturano le nespole
|
хто розповідає свої таємниці, той сам себе заводить в неволю
|
|
servo d’altri si fa, chi dice il suo segreto a chi nol sa
([арх.], [тоск.])
|
швець знай своє шевство, а в кравецтво не лізь (мішайсь)
|
|
chi non ha moglie ben la batte, chi non ha figliuoli ben gli pasce
([арх.], [тоск.])
|
щасливий той, хто знає про своє щастя
|
|
felice non è chi d’esser non sa
([арх.], [тоск.])
|