Phrases that contain the word "свої́" in the category "archaic words"
берегти своє життя
perdonare alla propria vita  ([арх.])
берегти своє здоров’я
sapersi custodire  ([арх.])
бідна людина повинна доглядати за своїми речами і лагодити їх
l’ago e la pezzetta mantiene la poveretta  ([арх.], [тоск.])
бути знавцем свого діла
sapersela  (p.p. saputasela)  ([арх.])
бути майстром на своє діло (свого діла)
sapersela  (p.p. saputasela)  ([арх.])
бути фахівцем у своїй справі
sapersela  (p.p. saputasela)  ([арх.])
відскочити свого слова (від слова)
barattar [la] parola  ([арх.])
відскочити свого слова (від слова)
far delle parole fango  ([арх.])
відскочити свого слова (від слова)
mentir la parola  ([арх.])
вір своїм очам, а не чужим речам
quel che l’occhio non vede, il cuor non crede  ([арх.], [тоск.])
вкладати усі свої сили
porre l’arco dell’osso  ([арх.]; in qc)
до свого берега причалити
andare in vita (a vita eterna)  ([арх.])
до свого берега причалити
finire / lasciare la vita  ([арх.])
до свого берега причалити
fornire il corso della vita  ([арх.])
до свого берега причалити
mancar di vita  ([арх.])
до свого берега причалити
passare di (questa, presente) vita  ([арх.])
добре бережи свою дочку, виноградник і сад
figlie, vigne e giardini, guardale dai vicini  ([арх.], [тоск.])
додержувати (дотримувати) [свого] слова
guardare la parola  ([арх.])
додержувати (дотримувати) [свого] слова
stare in parola  ([арх.])
душа, яка спокутувала свої гріхи
anima monda  ([арх.])
живи як спромога (по спроможності своїй)
dal campo deve uscir la fossa  ([арх.], [тоск.])
за все [своє] життя
alla vita mia (sua ecc.)  ([арх.])
забезпечувати свої життєві потреби
reggere la vita  ([арх.])
загладити свою провину
farla vedere  ([арх.])
кожен знає свої вади
ognun sa sè  ([арх.], [тоск.])
кожен своє май і про себе дбай
in tempo di poponi non prestare il coltello  ([арх.], [тоск.])
кожному своє
lo spillo volendo fare a cucir con l’ago, s’avvide ch’egli aveva il capo grosso  ([арх.], [тоск.])
людина, яка за будь-яку ціну задовольняє свої бажання
uomo de’ suoi piaceri  ([арх.])
мудра людина знає, коли не треба показувати свого розуму
non è sempre savio chi non sa essere qualche volta pazzo  ([арх.], [тоск.])
на все свій час (своя пора)
il tempo vien per tutti  ([арх.], [тоск.])
[не] бути знавцем свого діла
saperne molta (poca)  ([арх.])
[не] бути майстром на своє діло (свого діла)
saperne molta (poca)  ([арх.])
[не] бути фахівцем у своїй справі
saperne molta (poca)  ([арх.])
не ризикувати своїм життям
perdonare alla propria vita  ([арх.])
не слід занадто демонструвати свої почуття
chi porta il mazzo, sa di pazzo  ([арх.], [тоск.])
нічого, ми підождем, а все-таки своє візьмем
chi luogo e tempo aspetta, vede alfin la sua vendetta  ([арх.], [тоск.])
по своєму ліжку простягай ніжку
dal campo deve uscir la fossa  ([арх.], [тоск.])
повертайся думками до своїх знань, щоб впевнитися в них ‒ так вони стануть ще міцнішими
rivedi quello che sai  ([арх.], [тоск.])
погода, вітер, пан, жінка і талан змінюють свою поведінку, як місяць змінюється на небі
tempo, vento, signor, donna, fortuna voltano e tornan come fa la luna  ([арх.], [тоск.])
правити своє, як священик Арлотто, який умів читати тільки зі своєї книги
essere come il piovano Arlotto il quale non sapeva leggere altro che nel suo libro  ([арх.], [тоск.])
свій розум май і людей питай
quando non sai, frequenta in domandare  ([арх.], [тоск.])
свої справи кожен знає найкраще
sa meglio il pazzo i fatti suoi, che il savio quelli degli altri  ([арх.], [тоск.])
стрижень у замковій щілині, який складається з декількох циліндрів і може обертатися навколо своєї осі
ago mobile  ([арх.])
такий, як сирійський лук, що стріляє у своїх і чужих без розбору
come l’arco soriano che trae agli amici ed ai nemici  ([арх.])
того цікавлять чужі справи, хто не має своїх
chi cerca di sapere quel che bolle nella pentola d’altri, ha leccate le sue  ([арх.], [тоск.])
той, хто не виконує наказів, сам відповідає за свою вину
chi esce di commissione, paga del suo  ([арх.], [тоск.])
усе має свій час
il tempo vien per tutti  ([арх.], [тоск.])
хто розповідає свої таємниці, той сам себе заводить в неволю
servo d’altri si fa, chi dice il suo segreto a chi nol sa  ([арх.], [тоск.])
швець знай своє шевство, а в кравецтво не лізь (мішайсь)
chi non ha moglie ben la batte, chi non ha figliuoli ben gli pasce  ([арх.], [тоск.])
щасливий той, хто знає про своє щастя
felice non è chi d’esser non sa  ([арх.], [тоск.])
  • 1
  • 2