Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

dovere
  1. v.  (p.p. dovuto) tr. 
      1. бути повинним
         
        (+ інфін.)
        ;
        бути зобов’язаним
         
        (+ інфін.)
        ;
        ма́ти
         
        (+ інфін.)
        ;
        му́сити
         
        (+ інфін.)
        Devi dirmi la verità. - Ти повинен сказати мені правду.
        Il cittadino deve rispettare le leggi. - Громадяни зобов’язані дотримуватися законів.
        Devo partire domani. - Я маю завтра поїхати.
        si deve
        come si deve
      2. бути змушеним
         
        (+ інфін.)
        (під дією певних обставин)
        I ricercatori hanno dovuto abbandonare il loro progetto in seguito alla crisi. - Дослідники були змушені відмовитися від проекту внаслідок кризи.
      3. у багатьох фразах може надавати дієслову значення наказового способу
        Dovrai rispondermi di tutte le tue offese! - Ти відповіси мені за всі образи!
      4. уживається для пом’якшення прохань, порад тощо
        Dovresti prepararti più assiduamente agli esami. - Тобі слід було б ретельніше готуватися до іспитів.
      5. у питальних та окличних реченнях може вживатися в плеонастичному значенні для підсилення
        Perché dovete sempre lamentarvi della cattiva sorte? - Чому ви завжди нарікаєте на лиху долю?
    2. мати потребу
      (фізичну або іншу)
      Il gatto deve dormire almeno 12 ore al giorno. - Кіт має спати принаймні 12 годин на добу.
      Devo parlarLe subito. - Мені треба просто зараз із Вами поговорити.
    3. бути ймовірним, можливим
      Dev’essere successo qualcosa. - Мабуть, щось сталося.
      Dovrebbero essere già qui. - Вони б уже мали бути тут.
      Scommetterei che ha dovuto dar più d’una volta da pensare a vostra paternità. (Alessandro Manzoni, "I promessi sposi", у "Treccani") - Готовий побитися об заклад, що він не раз завдавав турботи вашій превелебності. (Пер. П. Соколовського)
      1. бути винним
         
        (що або без додатка)
        dovere una somma - бути винним певну суму
        Quanto gli devi? - Скільки ти йому винний?
        dovere avere qc da qd
      2.  ([перен.]) 
        завдя́чувати
         
        (кому чим, кому що)
        ;
        бути повинним (мусити) дякувати (бути вдячним)
         
        (кому за що)
        ;
        бути винним
         
        (кому що)
        ;
        бути завдяченим
         
        (кому чим)
        Gli devo la vita. - Я йому завдячую життям.
        Gli devo infinita riconoscenza. - Я йому безмежно вдячний.
        essere dovuto ( a qc ) - бути спричиненим ( чим )
        si deve a... - це завдяки...
    5. ма́ти
       
      (+ інфін.)
      ;
      збира́тися
       
      (+ інфін.)
      ;
      наміря́тися
       
      (+ інфін.)
      Dovevo uscire, quando i miei genitori sono venuti. - Я збирався виходити, коли прийшли мої батьки.
  2. s. m.  (pl. doveri)
    1. обо́в’язок (ч.)
      ;
      пови́нність (ж.)
      diritti e doveri del cittadino - права й обов’язки громадянина
      dovere morale - моральний (етичний) обов’язок; моральна (етична) повинність
      dovere civile - громадянський обов’язок; громадянська повинність
      dovere verso la patria (verso la società, verso il prossimo, verso la famiglia) - обов’язок перед батьківщиною (перед суспільством, перед ближнім, перед сім’єю)
      doveri di ufficio - службові обов’язки; посадові обов’язки
      dovere coniugale - подружній обов’язок
      fare (compiere) il proprio dovere - виконати свій обов’язок
      mancare ai propri doveri - не виконувати власних обов’язків
      farsi un dovere di qc - уважати (щось) за свій обов’язок
      Syn.: obbligo
    2. нале́жне (с.)
      più del dovere - більш ніж треба; більш ніж слід
      come di dovere - як треба; як слід
      [mio] dovere! - я просто зробив те, що мусив ( увічлива відповідь на подяку )
      ([канц.])  chi di dovere ([канц.]) ([[bur.]] ) - відповідальна особа
      ([тоск.])  gli sta il dovere ([тоск.]) ([[tosc.]] ) - так йому й треба
      fare le cose a dovere - робити речі як належить
    3.  ([право]) 
      обов’язок особи здійснювати певні дії або утримуватися від них таким чином, щоб забезпечити дотримання загальних інтересів
      (обов'язок захищати батьківщину, сплачувати податки тощо)
      See also: obbligo, onere, soggezione
    4.  ([заст.])   (здебільшого в множині: doveri) 
      привіта́ння (с.)
      ;
      поша́на (ж.)
      ;
      уклі́н (ч.)
      ;
      поклі́н (ч.)
      fare i propri doveri a qd ([заст.]) ([[dated]] ) - засвідчити (виявити, скласти) пошану (повагу) ( кому )
      Presenti i miei doveri a Suo padre. - Віддайте од мене уклін Вашому батькові.
dove[dó-ve]
  1. avv.
      1. де
        ;
        куди́
        Dove vai? - Куди ти йдеш?
        – Di dove siete? ‒ Siamo di Padova. - – Звідки ви [родом]? ‒ З Падуї.
        Ecco dov’è il vostro cane. - Онде ваш пес.
        La città dove sono nato. - Місто, де я народився.
        da dove
        di dove
        per dove
      2. хай де
        ;
        хай куди
        Syn.: dovunque
      3. кудо́ю
  2. cong.
    1.  ([літ.])   (+ дієсл. у congiuntivo) 
      якщо́
      ;
      як
      ;
      коли́
    2.  ([літ.])   (у протиставному значенні) 
      тимчасом як
      Syn.: mentre, laddove
    3.  ([арх.])   (+ дієсл. в indic.) 
      адже́
      ;
      тому що
    4.  ([арх.])   (+ дієсл. в indic.)   (вводить підрядне речення часу) 
      коли́
      Syn.: quando
  3. s. m.  (pl. dove)
    1. мі́сце (с.)
      Chiaro mi fu allor come ogne dove In cielo è paradiso... (Dante Alighieri, "Divina Commedia", у "Lo Zingarelli") - І втямив я, що скрізь у небі Рай... (Пер. Є. Дроб’язка)
      in (per) ogni dove - скрізь; усю́ди; всю́ди
      Syn.: luogo
Phrases that contain  "doveri"
Number of phrases:
gener.
Number of phrases: 22
dated
Number of phrases: 1
dated, idiom
Number of phrases: 1
bur.
Number of phrases: 1
idiom
Number of phrases: 2
Tuscan
Number of phrases: 1