1. v.
   [vwajaʒe]  (p.p. voyagé)
   1. подорожува́ти

      ;
      мандрува́ти

      ;
      вояжува́ти
      voyager en avion / en train - подорожувати літаком / потягом

      voyager sur la mer - подорожувати морем

      nous aimons voyager - ми любимо подорожувати
      Syn.: courir le monde, naviguer, rouler sa bosse, vagabonder, [фам.] bourlinguer
   2. роз’їжджа́ти

      ;
      роз’їзди́ти
      Syn.: se déplacer
   3.  ([афр. діал.]) 
      відправитися в подорож

      ;
      помандрува́ти
   4. перево́зитися

      ;
      транспортува́тися
      Si on ne fait pas attention à la caméra, elle peut se casser en voyageant. - Якщо не будемо обережними з камерою, вона може розбитися під час транспортування.
   5. галюцинува́ти
2. adj.
   [vwajaʒe, ɛʀ]  (pl. m. voyagers; f. voyagère, pl. f. voyagères)
   1.  ([арх.]) 
      мандрі́вни́й

      ;
      мандро́ваний

      ;
      вандрівни́й

      ;
      стра́нний

      ;
      стра́нній

      ;
      бродя́чий
   2.  ([рідк.], [літ.]) 
      мандрі́вни́й

      ;
      непості́йний

      ;
      мінли́вий

**********