Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

réfugier
  1. v.[ʀefyʒje]  (p.p. réfugié)
    1.  ([заст.]; qqn) 
      прихисти́ти
       
      (кого)
      ;
      давати притулок
       
      (кому)
      Marie a réfugié son amie expulsée de chez elle en plein hiver. - Марі прихистила свою подругу, яку виселили з дому посеред зими.
      Syn.: abriter
    2.  ([заст.], [перен.]; qqch) 
      прихо́вувати
       
      (що)
      ;
      маскува́ти
       
      (що)
      ;
      прикрива́ти
       
      (що)
      ;
      прита́ювати
       
      (що)
      ;
      ута́ювати
       
      (що)
      ;
      таї́ти
       
      (що)
      ;
      хова́ти
       
      (що)
      Antoine a réfugié sa haine derrière son sourire mielleux. - Антуан притаїв свою ненависть за солодкою посмішкою.
    3.  ([заст.], [перен.]; qqch) 
      хова́ти
       
      (що)
      ;
      укрива́ти
       
      (що)
      ;
      зберіга́ти
       
      (що)
se réfugier
  1. v. pron.[ʀefyʒje]  (p.p. réfugié)
    1. хова́тися
      ;
      укрива́тися
      ;
      вкрива́тися
      ;
      прихисти́тися
      ;
      знаходити притулок
       
      (де)
      En fuyant, la famille s’est réfugiée dans les montagnes. - Втікаючи, сім’я сховалася в горах.
      1. тіка́ти
        ;
        утіка́ти
        ;
        втіка́ти
      2. емігрува́ти
        ;
        переселя́тися
        ;
        виїжджа́ти
        ;
        переїжджа́ти
        Ayant laissé son passé derrière lui, il s’est réfugié au Canada. - Залишивши своє минуле позаду, він емігрував у Канаду.
    3.  ([перен.]; chez, dans qqch) 
      знайти прихисток, розраду
       
      (в чому)
      Après son échec, il s’est réfugié dans la lecture. - Після невдачі він знайшов розраду в читанні.