1. n. f.
   [ʒwa]  (pl. joies)
   1. ра́дість (ж.)

      ;
      весе́лість (ж.)
      expansion de folle joie - прояв шаленої радості

      la joie coule de son visage - радість розлилась їй по обличчю

      un regard brillant de joie - погляд, що світиться радістю

      pleurer des larmes de joie - лити сльози радості

      pleurer de joie / de rire / de rage - плакати від радості / сміху / люті

      une vague de joie l’envahit - її накрила хвиля радості
      Syn.: gaieté
   2. ра́дощі (мн.)

      ;
      весе́лощі (мн.)
      Syn.: réjouissance, entrain, liesse
   3. задово́лення (с.)

      ;
      уті́ха (ж.)
      Syn.: plaisir
   4.  (вжив. тільки у множ.: les joies) 
      пробле́ми (мн.)

      ;
      неприє́мності (мн.)

**********