1. v.
   [gʀifɔne]  (p.p. griffonné)
   1.  (qqch) 
      дря́пати

       

      (що)

      ;
      кре́слити

       

      (що)

      ;
      ма́зати

       

      (що)
      mon petit fils à griffonné ses dessins enfantins sur le mur - синочок мій помазав стіни своїми дитячими малюнками
      Syn.: gribouiller, barbouiller
      Ant.: calligraphier
   2.  (qqch) 
      ба́зграти

       

      (що)

      ;
      строчи́ти

       

      (що)

      ;
      шкря́бати

       

      (що)

      ;
      черка́ти

       

      (що)
      il ne fait que griffonner des phrases incompréhensibles - він строчить казна-що

      dans le train j’airai le temps de griffonner un peu - в поїзді я матиму час щось нашкрябати

      griffonner le rapport à la hâte - поспіхом черкати звіт
      Syn.: charbonner

**********

1. p. p. util. comme adj.
   [gʀifɔne]  (pl. m. griffonnés; f. griffonnée, pl. f. griffonnées)
   1. надря́паний

      ;
      накре́слений

      ;
      нама́заний
      il m’a passé son numéro de téléphone, griffonné sur le bout de papier - він передав мені свій номер телефону, нашкрябаний на папірці
   2. наче́рканий

      ;
      нашкря́баний