1. n. m.
   [fʀɛ̃]  (pl. freins)
   1. перешко́да (ж.)
      la raison est le frein de la création - здоровий глузд ‒ перешкода творчості
      Syn.: obstacle, digue, empêchement
   2. 1. гальмо́ (с.)
         ronger son frein - гризти вудила

         freins de bicyclette - велосипедні гальма

         serrer les freins - натиснути на гальма

         donner un coup de frein - вдаряти по гальмах
      2.  ([тех.]) 
         пневматичні гальма

          

         (повітряні)
   3.  ([анат.]) 
      вузде́чка (ж.)
      ([анат.])  le frein de la langue - вуздечка язика

      ([анат.])  le frein du prépuce - вуздечка крайньої плоті
      Syn.: filet
   4.  ([заст.]) 
      вуди́ла (мн.)

      ;
      узда́ (ж.)
      Syn.: mors

**********