1. v.
   [dine]  (p.p. dîné)
   1. обі́дати
      Syn.: déjeuner
   2. вече́ряти
      On dîne aux frais de la princesse, alors prends tout ce que tu veux. - Ми вечеряємо за чужий кошт, тому замовляй все, що хочеш.

      quand allons-nous dîner ? - коли ми там вечерятимемо?

      dîner au restaurant - вечеряти в ресторані

      dîner en ville - вечеряти у місті

      dîner chez soi - вечеряти вдома

      dîner avant 18 heures - повечеряти до шостої

      dîner avec un potage et un dessert - повечеряти супом та десертом

      dîner d’un potage et d’un gâteau - повечеряти супом та пирогом

      dîner copieusement - цупко повечеряти

      dîner en tête à tête - вечеряти удвох

      dîner légèrement - повечеряти легкою їжею
      Syn.: souper
2. n. m.
   [dine]  (pl. dîners)
   1.  ([арх.] ou [регіон.]) 
      обі́д (ч.)
      Syn.: déjeuner
   2. вече́ря (ж.)
      l’heure du dîner - час вечері

      dîner de famille - вечеря в родинному колі

      tu voudrais partager mon dîner ? - ти хотів би залишитись в мене на вечерю?

      un dîner copieux - ситна вечеря

      le dîner est sur la table - вечеря вже на столі

      mon dîner ne passe pas - вечеря каменем лежить в шлунку
      Syn.: souper

**********