Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

défi
  1. n. m.[defi]  (pl. défis)
    1. ви́клик (ч.)
      (de faire qqch)  mettre qqn au défi (de faire qqch) (de faire qqch ) - кидати виклик (кому) (кому )
      relever le défi - прийняти виклик
      (à qqn)  adresser/envoyer/lancer/jeter un défi (à qqn) (à qqn ) - кидати виклик (кому) (кому )
      recevoir/accepter un défi - прийняти виклик
      Tu ne peux pas considérer tout acte comme un défi à ton autorité. - Ти не мав би розцінювати кожен вчинок як виклик твоєму авторитету.
      Syn.: challenge
      1. брава́да (ж.)
        ;
        молоде́цтво (с.)
        ;
        хва́цтво (с.)
        regard de défi - хвацький погляд
        Syn.: [фам.]: chiche, bravade
      2. провока́ція (ж.)
        attitude de défi - провокативна поведінка
    3. тру́днощі (мн.)
      ;
      перешко́да (ж.)
    4.  ([іст.]) 
      проголошення васалом виходу з васальної залежності від сюзерена