1. n. f.
   [kɑ̃dœʀ]  (pl. candeurs)
   1.  ([літ.]) 
      1. наї́вність (ж.)

         ;
         дові́рливість (ж.)

         ;
         легкові́рність (ж.)

         ;
         простоду́шність (ж.)

         ;
         простосерде́чність (ж.)
         La candeur de la jeunne fille l’a ému. - Простодушність дівчини зворушила його.
         Syn.: сrédulité, ingénuité, innocence, naïveté, pureté, simplicité
      2. щи́рість (ж.)

         ;
         щиросерде́чність (ж.)

         ;
         щиросе́рдість (ж.)

         ;
         прямоду́шність (ж.)
         Syn.: franchise, sincérité
   2.  ([літ.]) 
      білизна́ (ж.)

      ;
      бі́лість (ж.)

      ;
      білина́ (ж.)

      ;
      сві́тло (с.)
      Syn.: blancheur, clarté, pureté

**********