1. adj.
   [bjɛ̃v(ə)ny]  (pl. m. bienvenus; f. bienvenue, pl. f. bienvenues)
   1. 1. своєча́сний

         ;
         вча́сний
         Syn.: opportun
      2. доре́чний

         ;
         слу́шний
         Merci pour ta remarque bienvenue. - Дякую за доречне зауваження.
         Syn.: juste
   2. ба́жа́ний

      ;
      жда́ний

      ;
      жада́ний

      ;
      якого приймають з радістю
      Maline est toujours une invitée bienvenue chez nous. - Малін ‒ завжди бажана гостя в нашому домі.
2. n. m.
   [bjɛ̃v(ə)ny]  (pl. bienvenus)
   1. бажаний гість

1. n. f.
   [bjɛ̃v(ə)ny  (pl. bienvenues)
   1. бажана гостя
   2. благополучне прибуття

      (у побажаннях)
      soyez le bienvenu (la bienvenue) - ласкаво просимо; раді вас вітати
   3. теплий прийом
      Nicolas m’a donné la bienvenue chez lui. - Ніколя мене тепло прийняв у себе вдома.
   4.  ([літ.]) 
      1. привітна поведінка
         La bienvenue de la classe a rassuré le nouvel élève. - Привітна поведінка класу заспокоїла нового учня.
      2. привітний вигляд

         (про місця, об'єкти)
         Je ne m’attendait pas à la bienvenue de la nouvelle maison de cette folle. - Я не очікувала на такий привітний вигляд нового будинку цієї навіженої.
   5.  ([канад.]) 
      нема за що
      ‒ Merci beaucoup pour ton aide! ‒ Bienvenue, ma chère ! - - Дуже дякую за допомогу! ‒ Нема за що, дорогенька!

**********