1. n. f.
   [bɑ̃kʀut]  (pl. banqueroutes)
   1. банкру́тство (с.)

      ;
      банкро́тство (с.)

       

      ([рідк.])
      faire banqueroute - збанкрутува́ти

      banqueroute d’État - банкрутство держави

      ([право])  banqueroute frauduleuse - фіктивне банкрутство; злісне банкрутство

      ([право])  banqueroute simple - реальне банкрутство (ненавмисне, але таке, що вважається правопорушенням і характеризується легким ступенем провини)
      Syn.: faillite, déconfiture, dépôt de bilan, krach, ruine
   2. цілковита невдача

      ;
      прова́л (ч.)

      ;
      пора́зка (ж.)
      Syn.: faillite, ruine

**********