1. v.
    (p.p. abrégé)
   1. 1. підсумо́вувати

          

         (що)

         ;
         резюмува́ти

          

         (що)
      2. усіка́ти

          

         (що)

         ;
         скоро́чувати

          

         (що)
         je ne la laisserai jamais abréger sa vie - я ніколи не дозволю їй вкоротити собі віку

         il s’est permis d’abréger les délais prévus et de nous demander de présenter les comptes rendus le jour même - він дозволив собі скоротити терміни та наказав нам здати звіти того ж дня
      3. обме́жувати

          

         (що)
   2. пришви́дшувати

       

      (що)
   3. спро́щувати

       

      (що)
      seule une petite balade avec la jeune fille a abrégé cette soirée interminable - і тільки прогулянка з дівчиною пришвидшила плин цього нескінченного прийому

1. n. m.
   [abʀeʒe]  (pl. abrégés)
   1. 1. конспе́кт (ч.)

         ;
         резюме́ (с.)

          (invar.)
      2. ви́сновки (мн.)
      3. план (ч.)
   2. 1. дові́дник (ч.)
      2. підру́чник (ч.)
      3. ури́вок (ч.)
   3. скоро́чення (с.)
2. p. p. util. comme adj.
   [abʀeʒe]  (pl. m. abrégés; f. abrégée, pl. f. abrégées)
   1. коро́ткий

      ;
      скоро́чений
      mot en abrégé - абревіату́ра (ж.)
   2. сти́слий

**********