Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

sinistre
  1. adj.[sinistʀ]  (pl. m. sinistres; f. sinistre, pl. f. sinistres)
    1. загро́зливий
      ;
      злові́сний
      ;
      злові́щий
      ;
      лихові́сний
      ;
      похму́рий
      ([літ.])  leur amour difficile et sinistre alimente le génie de cet écrivain - важкі та зловіщі стосунки живлять геній цього писменника
    2. страшни́й
      ;
      страхітли́вий
    3.  ([заст.]) 
      пону́рий
      ;
      похму́рий
      ;
      насу́плений
      ;
      нахму́рений
      ;
      набурмо́сений
      L’air sinistre de ce monsieur repoussait les autres. - Похмурий вигляд цього пана відштовхував інших.
    4. сумни́й
      ;
      смутни́й
      ;
      журли́вий
      ;
      сумови́тий
      ;
      тужли́вий
      ;
      скорбо́тний
      Le paysage sinistre de la ville abandonnée brisait mon cœur. - Сумний пейзаж покинутого міста краяв мені серце.
      1. небезпе́чний
        Syn.: dangereux
      2. безра́дісний
        ;
        нещасли́вий
        ;
        сумни́й
        Toute la famille se préparait pour l’existence sinistre. - Уся сім’я готувалася до безрадісного існування.
    6. нудни́й
      ;
      неціка́вий
      ;
      нудо́тний
      ;
      скучни́й
      ;
      невира́зний
      C’était une pièce sinistre. - Це була нудотна вистава.
      Nos vacances à la campagne étaient sinistres. - Наші канікули на селі були нудними.
    7.  ([фам.], [лайл.]) 
      неща́сний
      ;
      чо́ртів
      ;
      до́вбаний
      Sinistre salaud ! - Чортів негідник!
  2. n. m.[sinistʀ]  (pl. sinistres)
      1. нещасний випадок
      2. стихійне лихо
        ;
        катаклі́зм (ч.)
      1. катастро́фа (ж.)
      2. дра́ма (ж.)
        Syn.: drame
      3. крах (ч.)
      1. зби́ток (ч.)
        ;
        зби́тки (мн.)
        Syn.: dommage, pertes
      2. втра́та (ж.)
        ;
        утра́та (ж.)
        Syn.: perte, dégât
sinistré
  1. adj.[sinistʀe]  (pl. m. sinistrés; f. sinistrée, pl. f. sinistrées)
    1. потерпі́лий
      ;
      постражда́лий
    2. що зазнав збитків
  2. n. m.[sinistʀe]  (pl. sinistrés)
    1. постражда́лий (ч.)
      ;
      потерпі́лий (ч.)
sinistrée
  1. n. f.[sinistʀe]  (pl. sinistrées)
    1. потерпі́ла (ж.)
      ;
      постражда́ла (ж.)