Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

bandage
  1. n. m.[bɑ̃daʒ]  (pl. bandages)
      1. банда́ж (ч.)
        Afin de fixer la tête du blessé on lui a fait un bandage. - Для того, щоб зафіксувати голову пораненого, йому наклали бандаж.
      2. пов’я́зка (ж.)
        bandage orthopédique - ортопедична пов’язка
        bandage plâtré - гіпс (ч.)
        bandage ouaté - ватно-марлева пов’язка
        bandage contentif - фіксувальна пов’язка
        bandage compressif - давляча пов’язка
        défaire un bandage - зняти пов’язку
        Bandage aux yeux, il ne voyait pas grand-chose. - З пов’язкою на очах він мало що бачив.
      3. пере́в’я́зка (ж.)
    2.  ([тех.]) 
      о́бід (ч.)
      ;
      банда́ж (ч.)
    3.  ([рідк.]) 
      натя́гування (с.)
      ([рідк.])  bandage d’un arc ([рідк.]) ([[rare]] ) - натягування тятиви
      ([рідк.])  bandage d’un ressort ([рідк.]) ([[rare]] ) - натягування пружини